Увага – мінна небезпека! Побачили – підозрілий предмет або боєприпаси. Не підходьте, не чіпайте, не користуйтеся поблизу телефоном! Відійдіть не менше 100 метрів! Повідомте на «101» або «102»!
В умовах сьогодення звичайна прогулянка може приховувати безліч небезпечних знахідок, наштовхнутися на які можна в найнесподіваніших місцях. Їх активація відбувається від найменшого зовнішнього впливу: удар, тертя, струс, нагрівання. Знання заходів безпеки допоможе уникнути загрози і врятувати життя. Адже основною причиною нещасних випадків є грубе порушення елементарних правил безпеки. Про основні аспекти мінної безпеки та правила поводження з вибухонебезпечними предметами очима
Методичні рекомендації щодо проведення бесід з учнями закладів загальної середньої освіти з питань уникнення враження мінами і вибухонебезпечними предметами.
В умовах воєнного стану варто бути готовими до всього, навіть якщо ви – цивільні особи. Зараз, коли в Україні війна, коли багато є поранених і кожний із нас може побачити на вулиці людину, у якої рана кровоточить (крововтрата – головна причина смерті під час війни), тому вміння зупинити кровотечу може врятувати життя. Прості речі рятують
На допомогу класним керівникам “Методичні рекомендації щодо проведення бесід з учнями закладів загальної середньої освіти з питань уникнення враження мінами і вибухонебезпечними предметами (Додаток 1 до листа Міністерства освіти і науки України від 17.03.2022 № 1/3485-22)
Шановні батьки, дослухайтесь до порад рятувальників!Повірте, виконання елементарних правил зробить дозвілля Вашої дитини безпечним!. Візьміть до уваги наступні рекомендації і Ви будете спокійними за своїх дітей: не залишайте дітей без нагляду; не дозволяйте дітям гратися із сірниками, роз’яснюйте про небезпеки таких забав; поясніть дітям, що таке легкозаймисті, колючі, ріжучі, вибухонебезпечні предмети і яку небезпеку вони
Примірний перелік організацій та установ, служб підтримки постраждалих осіб, до яких слід звернутися у випадку домашнього насильства. Організації та установи до яких слід звернутися у випадку домашнього насильства: До територіального органу поліції або за телефоном 102. До центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. До управління сім’ї та молоді районної, міської чи обласної держадміністрації.